- торець
- ч.1) род. -рця́. Поперечна грань предмета (колоди, стрижня, цеглини тощо).2) род. -рця́, буд. Бокова (коротка) сторона прямокутного в плані будинку, споруди.3) род. -рця́. Короткий, звичайно шестигранний, дерев'яний брусок, призначений для підлоги або для покриття дороги.4) род. -рцю́. Бруківка з таких брусків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.